Колишній Міністр вважав автобан своїм дітищем Турків, яких покійний Кірпа так любив демонструвати по телебаченню на будівництві автобану, українські партнери брутально «кинули» на 1,6 млн доларів.
Версія української сторони — збиткова діяльність компанії.
Турецька фірма «Имге иншаат» створила підприємство «Інтербуд» спільно з харків’янином Анатолієм Перадзе в жовтні 2003 року. Мета була – заробити гроші на будівництві ділянки дороги «Одеса — Київ». 50% у статутному фонді належало Перадзе, а 50% — туркам.
Познайомив майбутніх партнерів земляк турецьких будівельників. Він розповів голові правління компанії Мураду Йилдизу, що харківська будівельна компанія, яка спеціалізується на будівництві житлових будинків, хоче взяти участь у роботах на «Київ — Одеса».
А для цього шукає партнерів з досвідом будівництва доріг. Перадзе, батько якого має у Харкові свій домобудівний холдинг, брався забезпечити підряд та погодження всіх питань з владою.
Згодом він розповів своїм іноземним партнерам, що за отримання замовлення від «Укравтодору» заплатив 200 тис. доларів хабарів. Турки зобов’язувалися побудувати ділянку дороги власною технікою та робітниками.
Право підпису та ведення фінансової діяльності мав тільки Анатолій Перадзе. І з Туреччини кораблем в Україну було доправлено 34 одиниці техніки.
За словами пана Йилдиза, спочатку все йшло добре. Турецькі робітники працювали неподалік Умані.
Роботою замовник був задоволений. Перадзе платив перші гроші — 0,5 млн. доларів. Проте, згодом почали виникати затримки з оплатою робіт. Турки самі оплачували потреби будівництва , запчастини для техніки, перевезення та розмитнення машин, зарплату робітникам.
Згідно підрахунків Йилдиза, загальні витрати турецької сторонни склали 2,8 млн. доларів. Перадзе, крім сплачених на початку 0,5 млн. доларів, здійснив ще один платіж готівкою 0,7 млн. доларів.
Добитися виплати решти витрачених грошей, а це 1,59 млн. доларів, турки не можуть добитися досі.
При тому, що «Укравтодор» лишився задоволений роботою і вчасно сплатив Перадзе за збудовані ділянки дороги.
За підрахунками «Имге иншаат», обсяг виконаних робіт склав 7 млн. доларів. Згідно попередніх розрахунків партнерів, чистий прибуток мав становити не менше 0,4 млн. доларів. Ці гроші Йилдиз і Перадзе домовлялися поділити навпіл.
Не так сталося як гадалося.
Меткий харків’янин кілька місяців годував турків обіцянками. А потім несподівано почав уникати зустрічей з партнерами.
Згодом намагався відбутися поясненнями, що, оскільки діяльність компанії виявилася збитковою, то більше ніяких грошей турки не отримають.
«Имге иншаат» готова була погодитися з цим за умови, якщо їхній партнер продемонструє фінансовий звіт на підтвердження своїх слів. Проте, жодних паперів їм не надали.
Офіс компанії «Інтербуд» Перадзе ліквідував, натомість створив нову структуру під назвою «Моноліт». Туди перевіз всю офісну техніку і перегнав машини, придбані під час будівництва кошти.
Нічим закінчилася спроба турків провести збори засновників згідно закону про господарські товариства. Перадзе ховався, а виклики поштою просто ігнорував.
У розпорядженні І-Репортера є копії повідомлень про отримання харківським офісом Перадзе замовного листа з запрошенням на збори засновників «Інтербуду». Не беруся стверджувати, що підписані вони особисто паном Перадзе — з»ясувати подібні речі можна тільки проводячи оперативно- розшукову діяльність.
Тим часом сам Анатолій Таріелович у розмові з І- Репотером категорично заперечував факт отримання будь-яких запрошень від пана Йилдиза. І зі сміхом запевнив, що вже пояснив своїм партнерам причини збитковості їх спільної діяльності.
На питання І-Репортера, в чому причина збитків, Перадзе кинув туманну фразу про ризики, відповідати за які мають, мовляв, спільно обидві сторони.
А потім намагався пояснити, що турки надзвичайно важкі люди, з якими вельми складно вести бізнес. За словами Перадзе, він сам минулого тижня був у Туреччині і намагався знайти своїх партнерів по стільниковому телефону.
Вони, каже Анатолій Таріелович, були відключені.
І Мурад Йилдиз, і його партнер Шевкет також посміхаються, але ледве стримуючи обурення. Адже їхні мобільні включені завжди. А секретарка пана Перадзе в разі потреби зв’язувалася з ними о будь-якій порі.
А на слова Перадзе про збитки відповідають питанням: «Якщо ми з власної кишені сплатили всі витрати по будівництву своєї ділянки дороги, то про які збитки йдеться?»
Азербайджанський бізнесмен Джейхан Дадаш, який багато років веде бізнес у Туреччині, розповів про особливості ведення справ у цій країні. Якщо партнери домовилися і дали слово одне одному, то це важить не менше, ніж підписаний контракт, стверджує Джейхан. «Стосунки ґрунтуються на довірі», — каже Джейхан-бей.
А той, хто зламав дане слово, буде змушений згорнути свій бізнес, бо більше не матиме довіри і неодмінно збанкрутує. Підходячи з турецькою міркою до українського партнера, «Имге иншаат» повністю поклалася на порядність Перадзе у веденні фінансів «Інтербуду».
Тепер, маючи лише 50% у статутному капіталі компанії, турецька сторона не має права навіть заблокувати спільні банківські рахунки.
Турецьких бізнесменів сьогодні чекають невідкладні справи на Батьківщині.
Вони вже кілька разів відкладали виліт до Туреччини, сподіваючись таки зустрітися з Перадзе та домовитися з ним. Адвокат, найнятий Мурадом та Шевкетом для захисту їхніх інтересів, швидкого вирішення справи не обіцяє.
Схоже, харківський будівельний магнат розраховував саме на те, що турки, маючи вдосталь роботи вдома, повернуться і підуть, подарувавши йому понад півтора мільйони доларів. Чим завершиться справа, наразі сказати важко. «Имге иншаат» підготувала звернення до вищого керівництва країни з проханням про допомогу.
А дорогу «Київ — Одеса» Мінтранс планує перебудовувати через низьку якість покриття . Доречі, за винятком ділянок, побудованих турками.
Андрій Деркач