Подробности-ТВ, Юлия Калявина
Цього тижня на засiданнi колегiї Мiнiстерства освiти президент повiдомив про створення в Українi Державного комiтету зi збереження нацiональних святинь.
Перше завдання, яким опiкуватиметься ця установа — проблема Десятинної церкви.
А Мiнiстерство фiнансiв за дорученням уряду вже передбачило у новому бюджетi 7 мiльйонiв 250 тисяч гривень на проведення археологiчних робiт, якi розпочнуться iз розкопок на мiсцi першого кам’яного храму Київської Русi. Але за програмою наукових дослiджень наявно постає iнший проект — вiдновлення Десятинної церкви, який викликає доволi бурхливу реакцiю суспiльства.
У 1240 роцi стiни Десятинної церкви впали, поховавши пiд уламками останнiх захисникiв Києва вiд вiйськ Батия. Сьогоднi цей пагорб знову стає фортифiкацiйною точкою — навколо нього зводять паперовi барикади прихильники i противники вiдбудови знаменитого храму.
Пропозицiя президента розпочати археологiчний сезон-2005 розкопками Десятинної церкви не викликає особливого ентузiазму у фахiвцiв — надто сумним виявився досвiд пiдземних дослiджень у столицi, коли науковi iнтереси постiйно приносилися в жертву полiтичним амбiцiям та бiзнес-
проектам посадовцiв усiх рiвнiв. Останнiй i найболючiший спогад — Майдан Незалежностi.
Михайло Сагайдак, керiвник подiльської археологiчної експедицiї: «Проект, який передбачав начебто все, що було знайдено музеїфiкувати i як поступово крок за кроком йшла цiленаправлена програма стерилізації цього iсторичного об’єкту вiд всiєї археологiї, яка там була знайдена».
Програма комплексної музеїфiкацiї археологiчних знахiдок та їх гармонiйного синтезу з урбанiстичним ландшафтом сучасного Києва iснує давно.
Але тих, вiд кого залежить її втiлення, бiльше хвилює не те, що знаходиться пiд землею стародавньої столицi, а те, що можна збудувати на її поверхнi.
Михайло Сагайдак, керiвник подiльської археологiчної експедицiї: «На жаль, як свiдчать колiзiї цiєї iсторiї, ця програма в основному стосується одного об’єкта — це об’єкт пiд назвою «Десятинна церква».
Все настирнiше i настирнiше звучить думка про те, що треба тут створити новий храм,
першохрам i таким чином надати нового iмпульсу релiгiйнiй ситуацiї, яка iснує».
Iдея вiдбудови Десятиної церкви — це тi граблi, на якi вже не раз наступали вiтчизнянi культуртрегери рiзних рангiв та поколiнь — вiд Петра Могили до Стасова.
Iсторики свiдчать, що їхнi проекти не лише не прикрашали столицю, а й призвели до остаточної втрати автентичних залишкiв першого кам’яного храму давньої Русi. Тож сьогоднiшнiм археологам там, власне, нiчим
поживитися.
Архiтектори переймаються проблемами пейзажу — новий храм у зонi Iсторичного музею погрожує славi i гордостi Києва — виду на Андрiївську церкву i верхню частину Андрiївського узвозу. Художники — мешканцi київського Монмартру — теж не у захватi вiд перспективи сусiдства з новобудовою, хай i священною.
Бояться, по-перше, що пагорби над їхнiми
головами не витримають, а по-друге — аби вiдновлена церква не перетворилась на черговий макет мiрилом один до одного.
Олександр Миловзоров, заслужений художник України: «Может быть, это в качестве извинения перед потомками, что разрушили, так вот, извините, восстановили кое-как».
Володимир Могилевський, доцент Нацiональної академiї мистецтв: «От ми зараз плачемося, що немає грошей на культуру, на вiдбудову пам’яток, які просто плачуть, особливо на периферiї, на все це грошей немає, а на це у нас грошi є. Я перепрошую — що, ще одні палатки ставити? Це смiшно, чесне слово».
Утiм, фахiвцi наметової справи — представники молодiжних органiзацiй — не бачать тут причин для смiху. Захист iсторичної зони Києва та збереження її ландшафту вони вважають одним iз прiоритетiв своєї полiтичної дiяльностi.
Павло Король, «Чорна Пора»: «Люди звикли до того, що сюди можна прийти, погуляти с дiтьми, насолодитися природою i ця новобудова вона просто зламає все це вже створене. Я не дуже розумiю, який сенс, який результат, що наша влада намагається зробити».
Сергiй Кобленець, об’єднання «Об’єктивна реальнiсть»: «Когда начнутся застройки, если они только начнут это делать, начнут рыть — начнется общественный ажиотаж. Мы будем освещать этот вопрос, собирать подписи, возможно, устраивать пикеты».
Перший пiкет з цього приводу, до речi, вiдбудеться вже наступного четверга — учасники щойно створеного «Форуму порятунку Києва» поставлять перед владою питання про припинення забудови iсторичного центру мiста. А у мiжчасi славнозвiсний пагорб вiд розкопок та будiвництва захищає лише тонкий шар останнього весняного снiгу.