Створення в країні масштабної системи іпотечного кредитування вплине як на розвиток житлового будівництва, так і на ситуацію з ціноутворенням. На думку директора ріелтерської компанії «Кепітал Ріал Істейт» Сергія Шапоренка, доступність кредитів за декларованої ставки 4-6% річних, зменшення першого внеску та збільшення термінів кредитування призведе до зростання попиту на житло, що, безсумнівно, спричинить черговий сплеск активності на ринку, пише газета «День».
Що стосується покупців, для яких основним стримуючим чинником в отриманні кредиту була його дорожнеча (сьогодні середня ціна гривневої позики становить 16- 18% річних), то програма уряду дасть їм реальну можливість вирішити наболіле «квартирне питання» — зазначає Сергій Шапоренко. Адже збільшення попиту — хороша передумова до зростання обсягів будівництва, тому можна чекати, що іпотечні інновації позитивно вплинуть і на забудовників.
Зростання цін може послугувати поштовхом до розвитку цього сектора ринку.
Утім, реальність запропонованої урядом програми сьогодні ще під питанням.
Так, Ліга страхових організацій України зазначає, що серед запропонованих чотирьох джерел фінансування Державної іпотечної компанії, яка реалізовуватиме програму масового будівництва житла для громадян країни, принаймні одне не перебуває в полі, яким може розпоряджатися уряд. Йдеться про розвиток іпотечного кредитування населення за рахунок 20% коштів із резервів страхових організацій.
Як зазначає ЛСОУ, згідно із законом про страхування страхові резерви не є власністю страхових компаній, вони сформовані для виконання зобов’язань страхувальників перед своїми клієнтами. Завдання страхових організацій — не лише акумулювати ці гроші, а й зберігати їх з урахуванням прибутковості, ліквідності та диверсифікації.
ЛСОУ застерігає, що запропоноване нововведення суперечить не лише профільному українському законодавству, а й світовій практиці загалом. Надання дешевих іпотечних кредитів за рахунок страхових резервів може похитнути довіру клієнтів до механізму страхування, що призведе до гальмування розвитку галузі загалом. ЛСОУ вважає, що держава може рекомендувати, але не може зобов’язувати страхові компанії вкладати кошти зі страхових резервів у ті чи інші активи.